1. Програмне забезпечення сучасних комп’ютерів
  2. Системні програми, їх функції
  3. Системні програми допоміжного призначення

Програмне забезпечення сучасних комп’ютерів

Під програмним забезпеченням (Software) розуміється сукупність програм, виконуваних комп’ютером. Програмне забезпечення – невід’ємна частина комп’ютерної системи. Воно є логічним продовженням апаратних засобів. Сфера застосування конкретного комп’ютера визначається створеним для нього програмним забезпеченням.

Сам по собі комп’ютер не має знань у жодній галузі застосування: усе це зосереджено у виконуваних на комп’ютерах програмах.

Програмне забезпечення сучасних комп’ютерів включає мільйони програм – від ігрових до наукових.

Всі програми можна умовно розділити на три категорії:

1. Системні програми, що виконують такі функції: управління ресурсами комп’ютера; перевірка працездатності пристроїв ПК; видача довідкової інформації про комп’ютер тощо.

2. Прикладні програми, що безпосередньо забезпечують виконання необхідних користувачам робіт.

3.            Інструментальні програмні системи, що полегшують процес створення нових програм для комп’ютерів.

 

Системні програми, їх функції  Системні програми служать для управління ресурсами комп’ютера  і виконуються разом з прикладними. Системне програмне забезпечення розробляється так, щоб зробити використання комп’ютера комфортним для користувача, щоб комп’ютер міг ефективно виконувати прикладні програми.

Серед десятків тисяч системних програм особливе місце займають операційні системи, що забезпечують управління ресурсами комп’ютера, виконання прикладних програм.

Операційна система – це комплекс взаємозалежних системних програм, призначення якого – організувати взаємодію користувача з комп’ютером, управління ресурсами комп’ютера і виконання всіх інших програм. Операційна система виконує роль сполучної ланки між апаратними засобами комп’ютера, з одного боку, і прикладними програмами, а також користувачем, з іншого.

Операційна система зберігається в зовнішній пам’яті комп’ютера – на диску. При включенні комп’ютера вона зчитується з дискової пам’яті і розміщається в оперативній пам’яті. Цей процес називається завантаженням операційної системи.

У функції операційної системи входить:

  • ˆ здійснення діалогу з користувачем;
  • ˆ введення-виведення і управління даними;
  • ˆ планування і організація процесу обробки програм;
  • ˆ розподіл ресурсів (оперативної пам’яті, кеша, процесора, зовнішніх пристроїв);
  • ˆ запуск програм на виконання;
  • ˆ допоміжні операції обслуговування;
  • ˆ передача інформації між різними внутрішніми пристроями;
  • ˆ програмна підтримка роботи периферійних пристроїв (дисплея, клавіатури, дискових накопичувачів, принтера тощо).

У різних моделях комп’ютерів використовують операційні системи з різною архітектурою і можливостями. Для їх роботи потрібні різні ресурси. Вони надають різний ступінь сервісу для програмування і роботи з готовими програмами.

Аналіз і виконання команд користувача, включаючи завантаження готових програм з файлів в оперативну пам’ять і їх запуск, здійснює командний процесор операційної системи. Для керування зовнішніми пристроями комп’ютера використовуються спеціальні системні програми-драйвери.

 

Системні програми допоміжного призначення  Важливим класом системних програм є програми допоміжного призначення – утиліти (лат. utilitas – користь). Вони або розширюють і доповнюють можливості операційної системи, або вирішують самостійні задачі:

  • ˆ програми контролю, тестування і діагностики, що використовуються для перевірки правильності функціонування пристроїв комп’ютера і для виявлення несправностей у процесі експлуатації, указують причину і місце несправності;
  • ˆ програми-драйвери розширюють можливості операційної системи з управління пристроями введення-виведення, оперативною пам’яттю тощо; за допомогою драйверів можливе підключення до комп’ютера нових пристроїв або нестандартне використання наявних;
  • ˆ програми-архіватори, що дозволяють стискувати інформацію на дисках, а також поєднувати копії декількох файлів в один архівний файл;
  • ˆ антивірусні програми, призначені для запобігання враженню комп’ютерними вірусами і ліквідації наслідків зараження;
  • ˆ програми оптимізації і контролю якості дискового простору;
  • ˆ програми відновлення інформації, форматування, захисту даних;
  • ˆ комунікаційні програми, що організують обмін інформацією між комп’ютерами;
  • ˆ програми для управління пам’яттю, що забезпечують більш гнучке використання оперативної пам’яті;
  • ˆ програми для запису CD та DVD дисків та інші.

Частина утиліт входить до складу операційної системи, інші функціонують незалежно від неї.

 

Питання для самостійної перевірки знань:

  1. Що собою являє програмне забезпечення ПК?
  2. Як класифікують комп’ютерні програми?
  3. Для чого призначені системні програми?
  4. Які функції виконують операційні системи?
  5. Які є класи сервісних програм ПК?